Не амбіціями єдиними

All about Eve

На що готова піти людина заради здійснення її найзухваліших, найщиріших і найбажаніших мрій? Прикро, але всі ми ділимось на дві категорії: тих, хто готові на все і тих, хто згідні аби мрія так і залишалася мрією. Перші ніколи не відступають, ніколи не приймають поразок і відмов, для них не існує жодних перешкод. Таких людей не багато, вони "не зручні" для суспільства, вони заставляють всіх інших відчувати себе менш значними, менш успішними, короче кажучи цілковитими невдахами. Але не переживайте - на таких амбіційних кар`єристів знайдуться нові, більш амбітні, більш одержимі і наполегливі аніж вони самі. Такий закон життя - титул здобутий в нечесній грі не довго залишатиметься вашим.

Фільм Джозефа Лео Манкевича "Все про Єву" еталон роботи "старого Голівуду", що відкриває край куліс театрального життя середини ХХ століття в Сполучених Штатах. Картина про "американську мрію" розповідає нам абсолютно правдиву історію, що мала місце бути неодноразово, адже театральний світ з рідні джунглів - виживає сильніший. Головна героїня фільму, власне  Єва, на наших очах проходить шлях від палкої шанувальниці до театральної зірки, чия слава така ж короткочасна, як і роль Мерелін Монро в цій картині. Цей шлях може здатись надто нереальним, пришвидшеним під формат кінострічки але не варто звинувачувати в чомусь режисера чи сценаристів. Америка і її образ "долини мрій" завжди пропагували  ідею того, що успіх може прийти так само швидко, як і піти. В цьому і різниця між Євою і її кумиром - Марго Ченінг, театральною дівою на заході своєї кар`єри. З перших кадрів Марго (у виконанні легендарної Бетті Девіс) справляє враження справжнього професіоналу, таланту якому не страшні ані час, ані труднощі. Як було сказано на початку фільму "Марго завжди була зіркою і вона не знала, як жити інакше". Її успіх, її вершина була скорена працею, талантом і роками визнання. Тому абсолютно природнім є обурення і паніка Марго відносно самовпевненості і стрімкого злету Єви. Образ Марго показує нам зворотню сторону медалі слави - за ідолом, зіркою схована звичайна жінка, що як і всі прагне кохання, дружби і просто  щирих почуттів по відношенню до себе. 

Цікаво те, що протягом всього фільму ми ні разу не бачили персонажів в акторській дії. Віриш на слово, а точніше власним очам, що Марго справжня зірка, Єва - здібна і старанна, а міс Касвелл, у виконанні тієї самої Монро, звичайна актрисулька, головні ролі якої розігруються не на театральній сцені. Взагалі фільм таки переповнений яскравими жіночими образами. До вищезгаданих не можна не додати Карен  - витончену леді в тіні свого іменитого чоловіка і Бьорді - жінку, що колись сама була примою, а тепер лише прислуга "Великої Марго". За допомогою цих образів автори фільму зачепили актуальну й сьогодні тему жіночого щастя. В чому воно: в кар`єрі, в шлюбі? Що взагалі означає бути "жінкою" і чи дійсно сходження на бажаний "олімп слави" зробить когось щасливішим? Картина повною мірою передає жіночу натуру, що так схожа на саму театральну дійсність з усією її хитрістю, підступністю і закулісними війнами. Ставиться під сумнів існування й самої "жіночої дружби" доводячи лише те, що всі ми здатні завдати болю іншій, аби принаймні себе переконати у власному щасті. І не двлячись на те, що протягом фільму ми начебто дізнаємось все про Єву в кінці ми розуміємо, що знаємо лише те, що захотіла сама Єва. На відміну від Марго вона була актрисою завжди, навіть коли сходила зі сцени. Єва захоплювалась не театром, не грою, не Марго, а в першу чергу самою собою, тому її справжній талант заключався в умінні приховати егоїзм за скромною шанобливістю. Як то кажуть "вона любила не мистецтво в собі, а себе в мистецтві".

Фільм, що свого часу здобув таку омріяну премію "Оскар" в шести номінаціях, включаючи головну - "Кращий фільм", не залишить Вас байдужими. Тут є на що подивитись: і на чудову акторську гру "старої школи", і на не менш вражаючі костюми і декорації, і на розгортання цікавого сюжету, що втім сьогодні може здатись цілком передбачуваним і банальним. Але фільм "Все про Єву" поза часом, він буде актуальним завжди, адже в ньому йдеться про одвічну боротьбу духовних і матеріальних цінностей. Ми женемось за нагородами, бажаючи насправді лише визнання, ми жадаємо хутряне манто, просячи насправді лише уваги і кохання. 

Шекспір сказав :"Весь світ - театер, а ми в ньому актори". Персонаж Карен, що стала наче "хрещеною феєю" для Попелюшки Єви в свою чергу говорить, що лише театер вічний. Цей світ бачив чимало драм і війн, які розігрували для задоволення чиїхось амбіцій чи его. Рано чи пізно нас не стане, забудуться всі "зірки", а світ все ще існуватиме і всі ці драми більше не матимуть значення. Все циклічно, історії повторяться знову і знову, але лише справжні таланти стануть спогадами, лише їх досягнення ввійдуть в хроніку. Адже не амбіціями єдиними змінюється наш світ.