Кохання двох божевільних

Suicide Squad

Чесно кажучи, я надто довго чекала прем`єри цього фільму і під кінець, коли піар-кампанія досяла свого апофеозу просто вже набридло чогось очікувати. Але сьогодні, просидівши дві години в переповненому кінозалі я зрозуміла - очікування було того варте! Важко об`єктивно оцінювати "Загін самовбивць" коли ти відданий фанат DC і божевільного жартівника зокрема, але я спробую. Адже краще жалкувати про невдалу спробу, аніж про страх невдачі.

В найкращих традиціях комікс-історій режисер Девід Ейр розпочав створення свого фільму ще в 2014 році. З самого початку проект привернув увагу чималої аудиторії. І на то були причини: багатообіцяючий каст, неординарний (для коміксних фільмів) сюжет, в центрі якого не герої, а поганці. Можливо саме через цей ажіотаж і очікування балуваного глядача багато з тих, кому пощастило подивитись картину раніше за інших так яро її критикують. А чого ви очікували? Драми? Гри Меріл Стріп? Пафосу фільмів Хупера? На екрані ожили персонажі намальованих історій - думаю цього досить.

Якщо говорити про акторський склад, то тут все просто. Вілл Сміт в ролі такого собі "хорошого хлопця, що робить погані речі" дивився досить такі органічно і звично, тому тут нічого нового. Хто розкрився з  нової сторони, так це безумовно Марго Роббі. Актриса довела, що в неї є не лише гарненьке личко, а й чималий акторський талант, оскільки так зіграти безумство, наівність і беззахисну небезпечність дано не кожному. Її Харлі вийшла якраз такою, якою вона була на сторінках коміксів і це аж ніяк не залежить від того, у що її героїня була вбрана - в канонічний костюм арлекіна чи короткі шорти і рвану футболку. Адже Харлі, це не ковпак і грим на обличчі, це перш за все надто яскравий образ для одноо фільму. Втім Марго було набагато простіше, аніж її колезі - Харлі ніколи не бачила великих екранів. Що ж до того самого персонажа, зіграного Джаредом Лето, то з самого початку зйомок фільму хіба тільки лінивий не кричав про те, що новий Джокер гірший за неповторний перфоманс Хіта Леджера. Сміливі заявки тих, хто на той момент ще не бачив фільму. "Новий" Джокер нічим не гірший за героя "Темного лицаря". Просто він інший. Джокер Джареда Лето вийшов досить живим, але в той же момент занадто театральним. Дехто скаже, що Лето однозначно переграв, надто старався, але коли взагалі Джокер був щирим? Це в принципі не притаманне персонажеві. Він не говорить цитатами, які потім писатимуть школярі в статусах соц.мереж, він не несе якусь "філософію", він просто є тим, ким він і був створений - чистим злом і божевіллям. Загадковим абсурдом щоправда залишилась надто сильна прив`язаність Джокера до Харлі - психопати не здатні на такі почуття. Та нехай, Джокер й так вийшов достатньо бажевільним і лише це має значення.

Решта акторів справились зі своїми ролями рівно на стільки, на скільки це було потрібнов рамках жанру. Хоча Віола Девіс відкрила "темну сторону" свого амплуа, що приємно вразило після ролі в тій же "Прислузі". Порадувало й те, що мудрі люди свого часу не віддали роль Харлі Карі Делевінь. Деяким людям краще не опановувати більше однієї професії, тому що актриса з неї, м`яко кажучи. ніяка. Але в металевому бікіні вона дивилась добре. 

"Загін самовбивць" запам`ятається крутими саундтреками, гострими жартами, яких місцями було надто багато, ефектними кадрами і абсурдними сюжетними поворотами, як от спроба приборкати старовинну магію кулями пістолетів і деякі невнятні пояснення вчинків героїв. Втім це не так важливо - історія то вийшла ефектною, фільм достатньо яскравим і веселим, не дивлячись на репутацію DC. Хотілося б більше драматичності і менше хепіенду, але то вже нюанси. Фільм відволіче вас від повсякденної рутини і запросить до світу оживших картинок, в якому навіть поганим хлопчикам і дівчаткам дали шанс стати хорошими. І вони стали такими, вони були людьми показуючи нам свої цілком людські почуття дружби, жалю, відповідальності і любові. Як би там не було, а любовній (чи що то було?) лінії Джокера і Харлі відведено чималу частину історії, що ставить сумнів - бойовик чи мелодрама? Адже божевільне кохання проходить, а кохання двох божевільних - вічне.